Чи є Петро Порошенко гарантом Конституції?

Президент не звертає уваги на фактичну втрату легітимності ВРУ.

Картинки по запросу присяга порошенкоПід впливом ЗМІ у мене склалося стійке переконання, що одним із найголовніших обов’язків президента нашої держави вважається забезпечення дотримання Конституції країни. Переконання це також підкріплюється текстом Конституції, у статті 102 якої написано: «Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини й громадянина».

І доки мене ніхто не переконав у протилежному, я думаю, що Гарант має чуйно реагувати на всі порушення основного закону і негайно класти їм край, використовуючи всі наявні в його розпорядженні засоби.

Однак ось уже який рік із подивом бачу цілковиту байдужність Петра Порошенка, який сьогодні є главою держави, до масових і систематичних порушень Конституції «кращими з кращих» представників народу. Якраз тими представниками, які по волі виборців (або за іронією долі?) становлять вищий представницький і законодавчий орган нашої «правової» держави. Я маю на увазі народних депутатів, які зобов’язані брати участь у засіданнях Верховної Ради.

Саме зобов’язані. Причому не тільки особисто бути присутнім, але і брати участь (тобто голосувати). Бо так велять і Конституція, і закон про статус народного депутата, і закон про регламент Верховної Ради. Сумно, але мені поки не вдалося знайти жодного депутата з нинішнього складу ВР, який жодного разу не порушив цю вимогу трьох законів. Статистику відвідувань і голосувань «народних обранців» кожен може подивитися на офіційному сайті ВР в розділі Народні депутати України або Статистика голосувань народних депутатів.

Я вже не кажу про масу таких «дрібних» порушень законів депутатами, як голосування чужими руками (т.зв. кнопкодавство), захоплення територій заповідників, берегів річок, морів і озер та інше й інше, про що так багато говорять, показують і пишуть у ЗМІ.

А нещодавно «Радіо свобода» оприлюднило взагалі приголомшливий, навіть жахливий з точки зору правознавства сюжет «Карткова коаліція», який вщент знищує легітимність чинної Верховної Ради. Лише один із фрагментів цього матеріалу виводить за межі Конституції більшість так званих «народних депутатів»:

«Щоб розпочати засідання парламенту, потрібна присутність хоча б 226 депутатів – мінімальної більшості. З’ясувалося, що кількість депутатів на табло – це часто кількість не фізично присутніх народних депутатів, а кількість їхніх карток у залі.

24 лютого табло у парламенті показало присутність 322 депутатів, але зала при цьому напівпорожня.

Знімальна група програми порахувала, що насправді під час реєстрації присутніх депутатів менше від 226 – заледве набереться 140. А це мало б означати неможливість розпочинати роботу парламенту, поки не зберуться на роботу решта їхніх колег».

Тим не менш, голова Верховної Ради відкриває засідання. Вибачте, але це, між іншим, фальсифікація: протокол засідання вищого законодавчого органу країни не відповідає реальному факту. А наскільки мені відомо, кримінальний кодекс містить відповідну статтю, тобто йдеться не лише про порушення регламенту та якісь дрібниці, а про злочин, що коїться на очах всього людства, зокрема і Гаранта Конституції.

А далі автори сюжету викривають механізм цього злочину. Виявляється, що більшість так званих «народних депутатів» (вибачте, але не можу називати цих людей в інший спосіб) всупереч Конституції і законам передають свої картки кільком колегам, які без докорів сумління розставляють ці картки до початку засідання, імітуючи присутність власників цих карток. Тобто більшість депутатів передають свої повноваження іншим людям, що, як відомо, заборонено Конституцією.

І що ж наш Гарант? А нічого. Ні слова, ні півслова. Що вже тут говорити про справи. Правда, якось він повідомив у відповіді на петицію про дострокове відкликання чиновників і нардепів, які не виправдали довіру, що Конституція містить вичерпний перелік підстав для дострокового припинення повноважень депутатів:

«Щодо відкликання народних депутатів України, то статтею 81 Конституції України передбачено вичерпний перелік підстав щодо дострокового припинення їх повноважень, серед яких немає такої підстави…».

І вирішив, що все – закрив цю тему. Але…

Але ось що він упустив.

По-перше, прогул або відмова депутата від участі у голосуванні є не що інше, як самоусунення від виконання конституційних обов’язків. А саме за такі «пустощі» був усунутий з поста попередній президент. І, оскільки всі державні органи України, а також більшість держав світу визнали таке рішення правомочним, то немає юридичних протипоказань для заміни депутатів, що самоусунулись, іншими. Тобто йдеться не про ту статтю №81 Конституції, на яку у своїй відповіді посилається Петро Порошенко і в якій наведено вичерпний перелік підстав для дострокового припинення повноважень нардепів. Бо в цій статті мова йде про тих слуг народу, які мають депутатські повноваження на законних підставах. А депутат, який у неконституційний спосіб самоусунувся від виконання обов’язків, вже і так не має законних повноважень народного депутата. І це просто треба визнати та призначити нові вибори у відповідному виборчому окрузі (для «мажоритарників») або привести до присяги наступного кандидата з виборчого списку партії.

Що в цьому зв’язку міг би зробити Гарант? Особисто я бачу чотири варіанти його поведінки:

– подати до ВР законопроект про внесення відповідних змін до Конституції і «продавити» його, як він це вміє;

– оголосити всеукраїнський референдум для внесення таких змін;

– не чіпаючи Конституцію, подати до ВР законопроект, який встановлював би, що депутат, який прогуляв засідання або проігнорував свій обов’язок голосувати, вважається таким, що самоусунувся, а його мандат підлягає анулюванню;

– визнавати через суд факти самоусунення депутатів від виконання конституційних обов’язків з тими ж наслідками.

Врешті-решт, президент міг би скористатися своїм правом призначити відповідний референдум та заручитись підтримкою більшості громадян.

Зауважу: це тільки те, що я сам придумав. А якщо глава держави раптом чомусь візьметься за вирішення цієї проблеми, то разом зі своїми помічниками і радниками напевно знайде й інші, можливо, більш дієві шляхи.

По-друге, Петро Олексійович упустив ту обставину, що кожен депутат давав присягу. І особисто підписував її. А в присязі, викладеній у Конституції, написано, що депутат зобов’язується дотримуватися законів та Конституції. І ще в Основному Законі написано, що відмова від прийняття присяги тягне за собою втрату мандата. Очевидно, що порушення (будь-якого!) закону депутатом є порушенням присяги. Особисто я не бачу, чим порушення присяги краще, ніж відмова від її підписання. Якраз навпаки – це посилює його провину перед батьківщиною і народом. І ось тут Гарант, знову ж таки, може скористатися будь-яким із наведених вище способів: внесення змін до Конституції через ВР або референдум, ініціювання закону в межах чинної Конституції або судові позови.

Так, нинішня Конституція не передбачає дострокового припинення повноважень із таких підстав. Однак у цьому випадку мова йде не про дострокове припинення повноважень, а про анулювання мандата або скасування реєстрації депутата на тій підставі, що він ухиляється від виконання присяги.

Ну і що нам робити з таким Гарантом Конституції, який поганенько гарантує її дотримання? Особисто я чомусь проти термінових дострокових виборів президента. Думаю, для початку потрібно нагадати йому про ці обов’язки. Причому нагадати з усією серйозністю. Таким нагадуванням найкраще було б рішення суду, в якому визнавалась би бездіяльність глави держави, і суд зобов’язав би президента вжити невідкладних та достатніх заходів для усунення згаданих порушень Конституції.

На відміну від газетних публікацій, судове рішення на адресу президента буде ним прочитано і сприйнято з належною увагою. Воно й зрозуміло: одна справа – несумлінне ставлення до своїх обов’язків і зовсім інше – невиконання рішення суду. На такий випадок і стаття у кримінальному кодексі є.

Олександр Онищенко, ZAXID.NET


Последние 10 статей на сайте"

\
↑ Top
copyright © 2017 Частный Некоммерческий Информационно-Популистский Сайт (ЧНИПС). All Rights Reserved